Кременчуку 451 рік
Опубліковано admin_lib ср, 05/10/2022 - 10:45
Кременчуку 451 рік
А коли сотник Кремінь навалу
Ненависних татар відігнав,
«Кремінь чук» – тут фортецю назвали,
А Славута – Дніпром тоді став.
Кременчук! Його парки, бульвари,
А навколо соснові ліси.
Не спотворили навіть базари
Чарівної тієї краси.
Те містечко росло, будувалось,
Стало долею, домом для нас,
Бо невпевнених, юних приймало.
Наче рідну, зустрів мене «КрАЗ».
А Дніпро! Золоті його пляжі
I зелені його острови --
Рай земний, бо інакше не скажеш!
Мабуть, згодні зі мною і Ви?
2010 Ніла Волкова
Мальовниче містечко стояло,
Заглядаючи в русло ріки,
I про нього завжди пам’ятали,
Пропливаючи в Січ, козаки.
На порогах їх «чайки» тріщали,
«Обережніше, кремінь! Ти чув?»--
Так вони своїм друзям кричали,
А вчувалося всім: «Кре-мен-чук!»
Мій Кременчук
Розкинувши крила на двох берегех, він рветься в майбутнє, відкинувши страх!
Це місто-борець піднялося з колін, коли поминальний гудів уже дзвін!
Відроджений з попелу Фенікс постав, у нього на світі багато ще справ!
Йому ще для світу не раз і не два, своїми руками творити дива!
Уперто крокує у завтрашній день, Дніпро йому на ніч співає пісень,
змиває утому з натруджених рук, це місто стрічань, це мій Кременчук!
2013 Таїсія Цибульська
….це - місто моєї юності, як я можу його не любити?!
Місто, зціловане хвилями,
Юності сонячний вальс,
Де ми бували щасливими,
Знову запрошує нас ...
Любов Ігнатова
