ІСТОРІЯ Бібліотеки

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ БІБЛІОТЕКИ КрНУ
ім. МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

Історичний шлях наукова бібліотека КрНУ пройшла разом з особливим шляхом університету. І починається як книгозбірня вищих трирічних українських педагогічних курсів з 1921 року. Склад фонду був універсальним, розміщувався в одному приміщенні і налічував приблизно 15 тис. примірників.

Пізніше, у 1925 році курси реорганізовують в Кременчуцький педагогічний технікум, який розташовувався у старому корпусі колишньої жіночої гімназії (приміщення якої було зруйновано у роки Другої Світової війни), у якому на денному та вечірньому курсах та трьох відділеннях (дошкільному, шкільному та комуністичного дитячого руху) готували вихователів дитячих дошкільних закладів, учителів молодших класів та піонервожатих.


Іл. 1 Жіноча гімназія №1 м. Кременчука

Фонд бібліотеки збільшився за рахунок літератури методичного змісту задля виховання дітей дошкільного та молодшого віку. Окремо слід відмітити видання періодичного характеру для вихователів та дітей: газета «Юный спартак», яку потім було перейменовано на газету «Юний ленінець» та журнал «Октябрьские всходы». На сторінках цього видання публікувалися твори тогочасних діячів культури: А. Головка, І. Сенченка, В. Сосюри, П. Тичини, В. Чередниченка та ін.).

Освіта була і залишалась тією сферою, де зміни відбувалися найповільніше. Сам освітній процес відігравав провідну роль у сфері пропаганди революційного ладу, тому фонд книгозбірні технікуму на одну третину складала література соціально-політичного характеру.

Фонд налічував більше ніж 31 тис. примірників, були представлені і періодичні видання: часопис «Освіта», «Радянська освіта», «Красний библиотекарь», «Наша школа», «Діло», «Червоні квіти», «Красная звездочка» та ін. Комплектування здійснювалось за такими основними напрямками: художня література радянських письменників, соціально-виховна література та педагогічна. Більшість фонду була представлена російською мовою.

У вересні 1930 року постановою Ради Народних Комісарів України на базі технікуму відкривається Кременчуцький інститут соціального виховання, де був один Шкільний факультет у складі чотирьох відділень: агробіологічного, мовно-літературного, техніко-математичного та історико-економічного, з денною, вечірньою та заочною формами навчання.

Напередодні війни в ньому навчалися більше ніж одна тисяча студентів, працювало понад 500 викладачів, у тому числі 2 професори і 2 доценти. Наукова бібліотека на той час налічувала понад 65 тис. книг. Заклад розташовувався у будівлі колишнього Кременчуцького Олександрівського реального училища (в подальшому головний корпус КЛК, ІВС).


Іл.2 Олександрійське реальне училище м. Кременчука(ретроспекція та сучасне фото)

Підрозділи бібліотеки знаходились на другому поверсі у трьох приміщеннях з окремою великою читальною залою. Фонд поповнювався підручниками з математики, фізики, геометрії та біології, переважно російською мовою. Також були зареєстровані видання французькою, німецькою, англійською мовами. Бібліотека безкоштовно отримувала такі періодичні видання: «Народний учитель», «Радянська освіта», «Політехнічна школа».

У наступні роки навчальний заклад реформувався, удосконалювалася і структура бібліотеки. У 1940 бібліотека була перейменована у бібліотеку Кременчуцького педагогічного інституту. Цей період в історії Кременчука пов'язаний з хвилями репресій та «чисток» в освіті. «Чистки» серед викладачів та студентів стали повсякденним явищем, вони спричинили атмосферу підозрілості та напруженості. Репресіям з боку каральних органів були піддані два керівники ВНЗ.

На жаль, інформація про діяльність, фонди та керівництво бібліотеки у даний час не збереглася.

Друга світова війна перервала розвиток діяльності інституту і, як наслідок, бібліотеки. Але бібліотека ще деякий час продовжувала роботу. Певна кількість книжок була конфіскована окупаційною владою, а інші видання знищені при бомбардуваннях та пожежі у 1942 році. Частина фонду, яка була збережена небайдужими співробітниками закладу та читачами, після визволення міста від окупантів була передана до фондів різних бібліотек міста.

29 вересня 1944 року відзначалась перша річниця визволення міста, на цей час відновили роботу шість бібліотек з книжковим фондом у 29 тис. примірників, серед яких були видання, що належали фонду бібліотеки Кременчуцького Педагогічного інституту.

Бібліотека відновила свою роботу тільки у 1960 році, коли почалось відродження вищої освіти у Кременчуці зі створення загальнотехнічного факультету Полтавського інституту інженерів сільськогосподарського будівництва розпорядженням Ради Міністрів Української РСР № 651-р від 11 травня. Він почав роботу в тимчасово орендованому приміщенні технікуму залізничного транспорту по вулиці Юрія Руфа (Олексія Леонова).


Іл.3 Технікум залізничного транспорту (сучасне фото)

Бібліотека факультету була створена у серпні 1960 року. Де який час вона, з невеличким книжковим фондом, одержаним з базового вузу, знаходилась у куточку читальної зали. Книги зберігалися всього у чотирьох шафах. Але, не зважаючи на всі незручності, свою роботу факультет разом з бібліотекою розпочав чітко і організовано. У 1963 році навчальний заклад отримав відремонтовану двоповерхову будівлю по вулиці Леоніда Красіна, нині Троїцька (зараз це будівля Крюковського районного суду).


Іл.4 Перша будівля Кременчуцького загальнотехнічного факультету Харківського автодорожнього інституту

Бібліотека розташувалась на другому поверсі, у невеликому приміщенні, яке слугувало і книгосховищем, і абонементом, де працювало два бібліотекарі – Макарова Ніна Миколаївна та Афоніна Катерина Феофанівна.

Фонд налічував 25 тис. екземплярів книг та періодичних видань технічного характеру. Відтоді бібліотека трансформувалася і розвивалась, як і навчальний заклад, відповідно до потреб міста і регіону. Поповнювалися фонди бібліотеки, змінювалось розташування; у зв’язку з підпорядкуванням та статусом, за новими напрямками підготовки слухачів.

Рішенням колегії Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти Української РСР від 7 травня 1971 року на базі Кременчуцького загальнотехнічного факультету Полтавського інституту інженерів сільськогосподарського будівництва створено Кременчуцький загальнотехнічний факультет Харківського автодорожнього інституту, що працював на технічно- практичної базі Кременчуцького автомобільного заводу.

Країні були потрібні спеціалісти вузького профілю, у зв’язку з цим особливе місце стала займати наукова та технічна література, яку бібліотека отримувала з ХАДІ, ХАІ, МАДІ та спеціалізованої бібліотеки КрАЗу. Ця подія наклала свій відбиток на специфіку та оригінальність фондів бібліотеки.

Фонд на 70% мав технічну направленість. Колектив, у складі головного бібліотекаря Макарової Н.М., та бібліотекаря Афоніної К.Ф., обслуговував читачів та здійснював довідково-бібліографічну роботу. Кошти на розвиток бібліотеки виділяли і великі підприємства міста, такі як КрАЗ, Вагонобудівний завод, Дормаш (нині Кредмаш).

З 1971 року Вищий переїхав до нових будівель, які були зведені по вул. Першотравневій 20 (нині Університетська), де і розпочався активний процес формування фонду бібліотеки. Вона отримала приміщення, спеціально спроектовані під розташування бібліотеки, у першому корпусі на першому і другому поверхах, відповідно на сьогодні це аудиторії 1114, 1215 та 1216.

Де були розміщені: триярусне книгосховище, абонементи та читальна зала на 120 посадкових місць. У той час здійснювалась підписка на такі періодичні видання: «Автомобильний транспорт», «За рулём», «Моделист-конструктор», «Радио», «Железнодорожный транспорт», «Автомобильная промышленность», «Журнал физической химии», «Автомобильный и городской транспорт», «Автоматика и телемеханика», «Вычислительная техника и приминения», «Наука и жизнь», крім того книжкова палата України передавала безкоштовно до фонду реферативні журнали (РЖ), «Зборники рефератов НИР», «Експрес-информацию» (ЕИ), а також патенти та авторські свідоцтва. У зв’язку з розширенням до колективу бібліотеки приєдналися два нові працівники – Олексієнко Раїса Василівна та Дерека Людмила Кузьмівна.

У 1974 році наказом Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти Української РСР № 430 від 14 серпня Кременчуцький загальнотехнічний факультет Харківського автодорожнього інституту реорганізовано в Кременчуцький філіал Харківського ордена Леніна Політехнічного інституту імені В.І. Леніна. Заклад отримав два нових корпуси, учбові аудиторії, кабінети і лабораторії. У філії діє технічний і загальнотехнічний факультети, підготовче відділення ХПІ. Вечірній факультет готує кадри за спеціальностями: технологія машинобудування, металоріжучі станки і інструменти, автомобілі і трактори та ін. На заочному відділенні загальнотехнічного факультету здійснюється підготовка спеціалістів для народного господарства з 12 спеціальностей.

1976 р. до фонду бібліотеки з Харківського політехнічного інституту було передано більш ніж 70 тисяч примірників книг та брошур навчального, наукового та довідково-бібліографічного змісту.

На 1978 рік у філії було зареєстровано 2450 студентів-читачів.

Зручно облаштована читальна зала налічувала 200 посадкових місць.


Іл.4 Читальна зала


Іл.5 Макаров Ніна Миколаївна

Першою завідуючою бібліотеки призначили Макарову Ніну Миколаївну. Під її керівництвом книжковий фонд бібліотеки зріс до 100 тисяч примірників, а кількість читачів – до 3 800 осіб. Бібліотека передплачувала 54 періодичні видання профільного змісту.

З 1981 року, після виходу Н. М. Макарової на заслужений відпочинок, завідуючою бібліотеки стала Дерека Людмила Кузьмівна, яка пропрацювала на цій посаді до 2004 року.


Іл.6 Дерека Людміла Кузмівна

За цей період відбувається становлення бібліотеки, формуються основні структурні підрозділи: абонементи, читальні зали, книгосховище. Фонд зростає до 200 тис. примірників.

1991 року бібліотека отримала нові приміщення – колишньої бібліотеки Будинку політпросвіти та її фонди – близько 19 тис. примірників видань з історії, фольклористики, образотворчого мистецтва та художньої літератури.

У нових приміщеннях розмістилися нова читальна зала, абонемент для обслуговування викладачів та співробітників, відділ комплектування та довідково-інформаційний відділ.

Постановою Кабінету Міністрів України №896 від 21 серпня 1997 році на базі Кременчуцького філіалу Харківського державного політехнічного університету створено Кременчуцький держаний політехнічний інститут. Бібліотека отримала статус бібліотеки самостійного ЗВО.

Після постанови Кабінету Міністрів України №1224 від 4 серпня 2000 року на базі Кременчуцького державного політехнічного інститут створено Кременчуцький держаний політехнічний університет (КДПУ). Фонд бібліотеки збільшився до 280 тис. екземплярів, комплектування здійснюється через книготорговельну мережу. 2001 року бібліотека отримує нові приміщення реконструйованого корпусу № 7.

На другому поверсі (ауд. 7201 – 7202) знаходилася нова читальна зала № 2, де розміщувалася література з гуманітарного напрямку (правознавство, історія, філософія, культурологія, мовознавство, педагогіка, суспільно-політичні науки, а також профільні періодичні видання).

З 2000 року нові технології посідають чільне місце в роботі бібліотеки. Створюється електронний каталог. У 2004 році бібліотека створює свій сайт на сервері університету, на якому розміщено інформацію про її структуру, правила користування, обслуговуючі підрозділи, розташування фонду, масові заходи, які проводить бібліотека, календар пам’ятних та знаменних дат, віртуальні виставки. Сайт містить посилання на найбільш відомі та корисні ресурси Інтернету: сайти бібліотек України, періодичних видань, потужні портали електронних бібліотек.

2002 року з’явилась нова структура – електронна бібліотека, фонд якої, на той час, налічував приблизно 28 000 назв джерел книг, статей, періодичних видань та методичних вказівок. Користувачі відділу мають доступ до мережі Internet.

2006 року на посаду директора бібліотеки була обрана Швець (Груніч) Олена Володимирівна. Разом зі створенням нових факультетів та відкриттям нових спеціальностей зростає та поповнюється фонд бібліотеки.


Іл.7 Швець Олена Володимирівна (2008)

2007 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №92-р від 7 березня Кременчуцькому державному політехнічному університету було присвоєно ім’я Михайла Остроградського. У зв’язку з цією подією бібліотека започаткувала збереження та накопичення інформації, що присвячена життю та науковій діяльності Михайла Васильовича Остроградського.

У 2009 році розпорядженням Кабінету Міністрів України № 919-р від 5 серпня Кременчуцький держаний політехнічний університет ім. М. Остроградського реорганізовано в Кременчуцький державний університет ім. М.Остроградського.

2010 року указом президента України №863/2010 від 21 серпня Кременчуцькому державному університету ім. М. Остроградського надано статус національного. Станом на 01.09.2010 р. бібліотека налічувала три абонементи та три читальні зали, електронну залу, довідково-інформаційний відділ та відділ комплектування і обробки фонду та зал ЕБ.

Книжковий фонд розташований за галузевою ознакою. У ньому знаходиться близько 380 тис. примірників книг, брошур, періодичних видань, довідкових та методичних вказівок українською, російською, англійською, німецькою та ін. мовами. Фонд представлений навчальною, навчально-методичною, науковою літературою, крім того, літературою з мистецтва, архітектури; багатий вибір художніх видань від класиків до сучасних письменників. Проводилась робота щодо зібрання рідкісних книг. Бібліотека має значний фонд видань науковців університету. Фонд періодичних видань налічує 270 назв журналів і газет. Кількість читачів складає 10 880 осіб.

Колектив бібліотеки університету здійснював значну культурно-просвітницьку роботу. Заходи, як правило, планувалися та проводилися у співпраці з деканами, кафедрами, кураторами груп, органами студентського самоврядування.

Бібліотека організовувала виставки та огляди літератури, бібліотечно-бібліографічні бесіди з читачами, рекомендаційні огляди літератури для самостійних занять студентів. Функціонувала постійно діюча виставка: «Нові надходження». Крім того, існувало два наочні стенди, які інформували про роботу бібліотеки, правила користування, послуги, які надавала бібліотека; події та заходи, які проводила бібліотека або в яких брала участь. Певний час у читальній залі 5-го корпусу існував літературно-музичний клуб.

Співробітники бібліотеки щорічно організовували та проводили зустрічі з читачами. Традиційними стали бесіди про історію бібліотеки, про її структуру, візуальне знайомство з усіма підрозділами та пунктами видачі, проведення заходів до «Всеукраїнського дня бібліотек», посвячення у студенти та Дня студента.

На сьогодні бібліотека КрНУ ім. Михайла Остроградського це сучасний інформаційно-комунікаційний, науковий та культурно-просвітницький центр освіти, що забезпечує реалізацію потреб користувачів у одержанні найновішої інформації, одночасно формує інформаційну культуру майбутніх спеціалістів, які будуть працювати в принципово нових умовах інформаційного суспільства.

Традиційний фонд налічує 450 тис. екземплярів; електронний ресурс більше ніж 250 тис. записів. На сучасному етапі бібліотеці належить забезпечення вільного доступу до електронних повнотекстових ресурсів, використання та популяризація наукометричних БД, е-репозитарію та сайту.

Модернізовано навколишній простір в читальних залах бібліотеки, відповідно до стандартів сучасного, комфортного та функціонального обслуговування. Користувач, що приходить до бібліотеки, має отримувати не тільки інформацію або послугу, а також професіоналізм, компетентність, швидкість виконання та комфорт. Таким чином, створювані в бібліотеках «багаторівневі» моделі із зонами роботи і відпочинку максимально відповідатимуть запитам та інтересам користувачів.


Отже, бібліотека університету максимально розкриває інформаційний простір та перелік послуг, що надаються. А також прагне бути доступною та комфортною до потреб користувачів. Концепція створення сучасної бібліотеки вишів предмет повсякденної роботи колективу.


Іл.9 Директорка бібліотеки Олена Швець (2022)

Наукова бібліотека, як провідний сучасний інформаційний центр КрНУ, сприяє освітній, науково-дослідній та виховній діяльності університету. В зв’язку з діджиталізаціею ((цифровізаціею) - це вже не просто тренд, а обов’язковий етап розвитку сучасного ЗВО України) діяльність бібліотеки спрямована на використання інновацій в сфері інформаційного забезпечення науки та вищої освіти, а також сучасних технологій в галузі інформаційного та бібліотечно - бібліографічного обслуговування.

Бібліотека - перша лабораторія ЗВО, його духовний і розумовий арсенал, ВІЗИТІВКА. Від успіхів і невдач у роботі бібліотеки, багато в чому залежить рівень фахівця, авторитет і перспектива університету. Це фундамент, робочий та творчій інструмент студента, викладача та дослідника.


Іл.10 Колектив бібліотеки (2022)